Це був суд Лінча
Розпочати я би хотіла з того, що в січні 2009 року при розв’язанні так званої «газової кризи» я, як прем’єр-міністр у той, час діяла законно, правильно, ефективно, по-державницьки. Я не торгувала землею під Чорноморським флотом, не торгувала газотранспортною системою, Енергоатомом, Укртелекомом, я не здала жодної п’яді української землі і жодна державна власність не була поставлена під загрозу. Криза була розв’язана. Хочу запевнити, якби зараз повторились такі самі обставини як узимку 2009 року, я би діяла так само.
У моїй справі в Адміністрації президента спочатку був написаний вирок Печерського районного суду, потім було порушено кримінальну справу, потім вона була «розслідувана» СБУ та прокуратурою, після того почалось судове засідання і судове розслідування. Вирок написаний до порушення кримінальної справи. Тому що президент країни вважає мене небезпечним політичним конкурентом. І правильно вважає. Я своїм життєвим завданням бачу побудову в Україні правого, демократичного, морального суспільства, що несумісне з олігархією, яка сьогодні панує в країні, і з ключовим керівником олігархії, яким є сьогодні Янукович. Він правильно визначився, що я присвячу своє життя тому, щоб Україна стала вільною від них.
Уже пройшли всі етапи судового засідання, судового слідства, завершились дебати, залишилось моє заключне слово, а потім вирок. Я хочу сказати, що це не був суд в класичному розумінні. Це був специфічний суд, суд був без сторони захисту. По-перше, ми були позбавлені права на повноцінний захист, ми робили все ночами в авральному режимі, як могли. По-друге, це був суд без свідків, які запропоновані стороною захисту. Це був суд без експертиз, які би проводились з участю сторони захисту. Це був суд без запрошення незалежних експертів для того, щоб вони в судовому засіданні дали свої пояснення. Це був суд без справедливості, без права, без кримінально-процесуального кодексу, без Конституції, без законів, без процедур. Це був класичний суд Лінча, коли зібралась група людей, об’єднана одним садистським завданням — розправитися над невинним.
Хочу повідомити вам, що я уважно послухала виступ від обвинувачення. Можу сказати перше враження. Для них не були важливі свідки, які тут були. Для них не важливі ні докази, ні документи — нічого. У своїй промові в дебатах прокурори слово в слово повторили той самий обвинувальний висновок, який ґрунтується не на законі, не на конституції, не на елементарній справедливості та не на об’єктивних доказах.
«Ви несіть в суд, а там все зроблять як треба»
Насправді мені немає потреби доводити свою невинуватість. Це вони мали б доводити мою провину. А це різні речі. Сьогодні вони не довели ні словом, ні документом, ні ствердженням свідка, що я у чомусь винна. Це є очевидним. Але враховуючи, що я поставлена сьогодні в таку ситуацію, що ми всією командою вимушені захищатись від повноцінних, повнокровних політичних репресій, я безумовно декілька речей скажу.
Я хотіла би говорити не чутками, не плітками та не словами свідків, які сьогодні працюють найманими працівниками в цій репресивній системі. Я буду говорити виключно цитатами з документів, які долучені до матеріалів кримінальної справи. Тому що кримінальна справа складена так, що ніхто не переймався тим, що в ці томи вкладають. Вони самі не читали того, що в тих томах. Вони з одного боку вкладали туди явний фальсифікат, а з іншого боку — все, що потрапить під руку, зокрема документи, які прямо спростовують будь-які обвинувачення. Це говорить про те, що прокуратура, коли готувала це обвинувачення, коли порушувала кримінальну справу, коли передавала всі ці томи до суду — вона не переймалася тим, ЩО САМЕ є у цих матеріалах справи. Тому що це для них не було важливим. Тому що їм сказали: ви несіть в суд, а в суді все зроблять так, як треба.
Формульний підхід — це політична свобода України
Формульний підхід для формування ціни не робився спеціально для України. Саме по такій формулі: літера в літеру, знак в знак — обраховується ціна на газ і на транзит для всіх, підкреслюю, без виключення споживачів російського газу.
Для України підписаний контракт і підписана формула дає стратегію виходу на ринкові ціни. Я хочу зараз дуже чітко зазначити: стратегічно перехід на формульне ціноутворення для України — це політична свобода. Це здатність і можливість будувати справжню ринкову економіку. Це здатність і можливість будувати свою політику так, як ми хочемо. Тому я абсолютно чітко усвідомлювала, що перехід на формульний підхід для України є корисним і вірним. Це перше.
Друге. На переговорах між президентами України та Росії Ющенка та Медвєдєва багаторазово вирішувалось питання про перехід на ринкові ціни, про застосовування загальної для всіх однакової формули. Тому це не моє ноу-хау. Якщо всі країни, які споживають газ, вже давно перейшли на такі розрахунки, так Україні теж треба це робити. Треба бути достойною і гідною державою, а не стояти на колінах і не вимолювати пільговий газ.
Я діяла під час кризи як державна людина. Я не допустила підняття ні тарифів на газ, ні тарифів на тепло, ні тарифів на гарячу воду. Чого я цього не зробила? Нам що, зайві гроші не були потрібні? Тому що я твердо знала, що в кризу жодна родина в Україні не здатна викласти підвищену ціну на газ, на тепло, на гарячу воду. Так що я поганого і антидержавного як Прем’єр зробила? Те, що я не поклала на плечі людей все навантаження від світової фінансової світової кризи? Я захистила їх як змогла.
232 долари — це вигідна ціна
Це є дуже важливим аспектом, тому що всі говорять, що ціна була невигідна. Я хочу вам сказати, що на 2009 рік була підписана дуже чітка і конкретна ціна Нафтогазом. Не я як Прем’єр підписувала це, ви це добре знаєте. Але я домовилась і врегулювала кризу так, як її потрібно було врегулювати. Тому я хотіла би зараз зачитати вам цитату з висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на замовлення прокуратури. Це документ з матеріалів кримінальної справи. «Середньозважена ціна за тис. кубічних метрів природного газу, що надійшов у 2009 році в Україну, складає 232,98 доларів».
Тобто коли сусідня Польща мала ціну 510 доларів за тисячу кубічних метрів (і про це у матеріалах справи є офіційний документ польського Уряду) Україна внаслідок розв’язання газової кризи отримала ціну за даними Генеральної прокуратури 232,98 долари.
Питання: погана це ціна чи гарна?
Наступне питання: а що слід вважати правильною ціною?
31 грудня 2008 року яку ціну хотіли підписати? 235. І вважали це великою перемогою. Ми підписали 232,98 долари. Я вважаю, що ця ціна, яка майже вдвічі нижче ринкової, в кризовий 2009 рік є більш ніж вигідною, і кращою, ніж була домовлена до газової кризи. Що ще краще треба було робити?
Кримінальні справи за газ треба порушувати проти всіх моїх попередників
Прокурори говорять, що контракти та директиви вкрай шкідливі й невигідні для України, тому що в 2009 році плата за транзит не піднялась, а ціна на газ піднялась.
Дорогі друзі, вони ж замовчують і не говорять, що в документі, який під час розв’язання кризи підписав Нафтогаз, а я дала на це директиви, передбачалося підняття плати за транзит на 70% з 1 січня 2010 року!
Для довідки: за всі роки, починаючи з 2005 по 2008, ціна на газ піднялася 3,5 рази, а ціна на транзит всього на 40 %.
У мене в руках контракт № 14/935-304 від 29 липня 2004 р., який підписаний між НАКом та «Росукенерго». В цьому документі немає взагалі жодного слова про встановлення ціни на російський газ, зате з 2005 по 2030 рік встановлена фіксована плата за транзит, на 25 років. Я хочу, щоб ви зараз замислились: на 25 років! Причому підписав це убожество від НАКу пан Бойко, сьогоднішній міністр палива та енергетики.
Є ще один цікавий документ. Це «Соглашение об урегулировании отношений в газовой сфере» від 4 січня 2006 р., це Ющенко, Єхануров, Івченко, Бойко, Фірташ, Льовочкін і інші. Це «Соглашение» пунктом 1 закріплює плату за транзит на 5 років, а пунктом 4 ціна на газ встановлена тільки на півроку і піднята на 90% порівняно з 2005 р.
Скажіть, якщо проти мене за це порушують кримінальну справу — то що тоді треба робити проти цих президентів, прем’єрів, керівників Нафтогазу, міністрів палива енергетики, які на 5 років, на 25 років, закріплювали стабільну плату за транзит, а ціну на газ відпускали у вільне плавання?
Газова криза виникла через відмову Ющенка від туркменського газу
У нас би не виникло кризи, якщо б Україна не відмовилась від туркменського газу і не передала би його «Росукренерго». Яким документом це зроблено? Цей документ — «Соглашение» про яке я вже говорила, підписане 4 січня 2006 року Ющенком, Єхануровим, Івченком тощо. Це півтора аркуші, які поставили крапку на всіх національних інтересах України в газовій сфері.
З цього документу в України виник монополіст — Газпром, і другий монополіст — Росукренерго, який стояв ще перед Газпромом. Більше у України вже не було щорічно 41 млрд. туркменського газу, 7 млрд. куб. метрів узбецького газу, 8 млрд. куб метрів казахського газу, 17 млрд. куб. метрів російського газу.
Автори цього документу повністю зруйнували національні інтереси України по газовій сфері. Цим же «Соглашением» вони закріпили на 5 років плату за транзит, а ціну на газ з 50 доларів перший раз з історії незалежної України відпустили і зробили 95 долари. Заради того, щоб ввести в схему Росукренерго. Ось історія хвороби, яка призвела до наступних ускладнень.
Україні загрожувала техногенна катастрофа
Я хотіла би матеріалами справи спростувати і твердження, що не треба було врегульовувати газову кризу, тому що ми могли спокійно 2 місяці бути без російського газу.
Мене, чесно кажучи, лякає такий підхід до справи.
Я почитаю зараз цитати, які чітко зафіксовані ЗМІ. Депутат Партії Регіонів Юрій Бойко 15 січня 2009 року заявив журналістам: «Україна знаходиться на межі техногенної катастрофи через низький тиск в українській газотранспортній системі». «Економічна правда», 15.01.2009 року, помічайте собі, шановні прокурори, якщо ви хочете істину встановити.
Я не буду далі цитувати, тут ще є підшивка преси, де вустами Партії регіонів говорять про те, що повністю зупинились металургійні підприємства, хімічні, що Тимошенко — злочинниця, яка свідомо це зробила і т.д. Я хочу сказати, що Партія регіонів, повернувшись з новорічного відпочинку, 14, 15 січня кричала в пресі, що Україна на межі техногенної катастрофи і треба терміново їхати і залагодити всі ці справи.
У той же час є певні особливості роботи газових сховищ, з них технічно неможливо стабільно відкачувати необхідний щоденний обсяг газу, якого потребує Україна. Цю експертизу повинні були провести в прокуратурі. Це значить, що якщо 1 січня, за показами свідків, ми мали можливість разом з власним видобутком мати 220 млн. куб. м., то потім кожен день — на 15-20 млн. менше. Тому що так працюють газові сховища. Це можуть не знати тільки дилетанти. І це при потребі 350 млн. куб метрів.
Кожні півгодини я була на зв’язку з диспетчерами Укртрансгазу, вони доповідали, що тиск в мережах катастрофічно падає. Ви вважаєте, що цих документів не достатньо, щоб зрозуміти, що двох зайвих місяців для ведення переговорів з Газпромом в України не було?
Я хочу нагадати і про те, що Україна є прямим партнером країн ЄС. А що таке партнер? Це країна, яка розуміє проблеми сусідів, яка не створює проблем сусідам, яка, якщо має можливість, ці проблеми сусідів допомагає вирішувати. Скажіть, якщо ми партнери країн ЄС, ми мали право 2 місяці, навіть якщо би у нас було газу під саму зав’язку, тримати країни Європи без природного газу? Я не відношу себе до людей, які безвідповідально ставились до міжнародного партнерства.
Газове питання завжди вирішували президенти і прем’єри
Прокуратура говорить в обвинувальному висновку, що незважаючи на те, що була криза, не зважаючи на те, що Дубина був відкликаний Ющенком, який в цей час відпочивав в Карпатах, незважаючи на те, що Україна і Європа були без газу, не зважаючи на те, що Дубина вже заявив, що він вже нічого не може вирішити в цьому питанні — прокуратура говорить, що прем’єр не мав права втручатись у цю ситуацію, тому що це не моя компетенція. Вони говорять, що є Нафтогаз, нехай він і розбирається з цією ситуацією, а прем’єр — це не царська справа розв’язувати газові кризи, тому що у мене в повноваженнях це не передбачено.
Скажіть, як можна перебачити в Конституції і в законах України всі позаштатні ситуації?
Більше того, давайте ми з вами просто проаналізуємо реальність. Весь час незалежності, з першого дня до сьогодення, газове питання було кризовим, кожен рік — нова криза. Скажіть, хоча б один раз цю кризу розв’язали керівники «Нафтогазу»? Відкрийте «Українську Правду», в якій як на долоні видно, скільки переговорів провів Ющенко з Медвєдєвим, Путіним по газових питаннях. Безліч. Потім, коли переговори закінчувались, президенти, прем’єри в усній, письмовій формі, як завгодно, доводили до «Нафтогазу» результати досягнутих домовленостей. Це традиція та практика, які склалась в Україні. Тому що газове питання для України — це не тільки питання купівлі-продажу звичайного товару, це питання вищого політичного рівня. Через газ в Україні робиться політика. Це завжди було питання президентів і прем’єрів. Вони мені зараз говорять, під час газової кризи, будь ласка, не втручайтесь в компетенцію «Нафтогазу». Здорові люди?
Сьогодні візьміть ситуацію, прочитайте новини — їде Азаров до Росії, про що він говорить? Азаров говорить про газ. Про що говорить Янукович без краватки? Про газ. Що вони роблять? Вони домовляються про газ. Це не викликає у вас бажання порушити ще одну кримінальну справу?
Скажіть, от домовились Азаров і Янукович про газ. Вони що — залишають цю інформацію при собі? Вони не доводять її до Нафтогазу? Я думаю, що керівники Нафтогазу не виходить з кабінету Азарова, Бойка, Януковича — вони там живуть. Завжди керівники Нафтогазу, всі роки жили у кабінеті Президента України. Тому що там вирішувались політичні справи. Давайте тоді порушимо від першого до останнього президента та прем’єра, проти всіх кримінальні справи за те, що насправді вони перебирали свої повноваження. У вашому обвинувальному висновку вказано, що Ющенко затвердив директиви. У вас не виникло питання, а які повноваження у Ющенка затверджувати директиви для Нафтогазу? Якщо у прем’єра немає, які тоді у Ющенка повноваження? Немає ніяких. Тому що Конституцією України президенту прямо заборонено займатись економічними питаннями.
Прем’єр має повне право вести газові переговори і давати доручення Нафтогазу
Чи мала я право як прем’єр вступати в переговори з урядом Росії? Стаття 44 Закону «Про Кабінет Міністрів», пункт 10. «Прем’єр-міністр України вступає у відносини з урядами іноземних держав і веде переговори».
Чи мала я право вести переговори на тему ціни на газ і на транзит? Можливо, це є виключна компетенція Нафтогазу? Ні, шановні друзі, у нас є ратифікована угода. Там написано, що обсяги транзиту російського природного газу по території України, а також обсяги поставок газу в оплату за транзит та ціни на газ будуть уточнюватись на основі щорічних міжурядових протоколів на відповідний рік.
Іншими словами, мав бути підготовлений міжурядовий протокол. Ви розумієте, що підписання міжурядового протоколу — це двосторонній акт. Там не тільки моє бажання мусить бути, щоб підписати протокол, там ще має бути і бажання прем’єра Росії. Я запропонувала підписати протокол, прем’єр РФ сказав: навіщо це робити, давайте вийдемо спільно на прес-конференцію і усно заявимо про нашу домовленість. Мені цікаво, де явне перевищення влади та посадових повноважень? Ми вийшли і все чітко оголосили.
Наступне. Скажіть, на цій конференції були присутні керівники Нафтогазу, Газпрому? Скажіть, вони ізольовані від цієї інформації? На прес-конференції слово в слово було викладено те, що було потім написано в директивах, які я підписала як своє доручення. Скажіть, я, як прем’єр, зобов’язана була довести до виконавців те, що досягнуто на переговорах?
Прем’єр може писати свої доручення як завгодно
Про що сперечається прокуратура? Вони кажуть, що мої директиви не можна вважати дорученням прем’єра, тому що воно написане не на бланку. Якби я те саме написала на бланку, то все нормально? Прем’єр іноді свої доручення усно дає, і підлеглі зобов’язані виконувати. То що — мені усно не давати доручень, а писати тільки на бланку? Ви зрозумійте про що вони говорять і за що вони мені хочуть дати 7 років. Це за те, що я своє доручення написала не на бланку.
Прокурори придумали іншу сентенцію, вони сказала так: директиви — це виключне право Кабміну, а прем’єр проігнорувала все і сама підписала директиви, які видала за урядові.
Це вже треба мати хворобливу уяву і психічні розлади. Уявіть собі, прем’єр таємно підробила рішення Кабміну і поставила, не голосуючи в уряді, свій підпис і печатку, враховуючи, що ця директива мусила бути прийнятою виключно урядом…
Але, насправді, законодавством України передбачений єдиний випадок прийняття директив Кабміну як його виключне право. Він передбачений Законом України «Про міжнародні договори», де у пункті 6 частини 2 статті 5 сказано, що виключно для підписання міжнародних договорів Кабмін затверджує директиви делегації чи представникові України. Але контракти між Нафтогазом і Газпромом не відносяться до міжнародних договорів. Це не може не знати прокуратура! Це зовнішньоекономічні контракти, і тому в цьому випадку діє стаття 6 Господарського кодексу України, яка не дозволяє органам державної влади втручатись в діяльність господарських суб’єктів. Кабмін не має права затверджувати директиви Нафтогазу.
Генпрокурор і міністр юстиції підтверджують мою невинуватість
Зараз у мене документ, який знаходиться у матеріалах кримінальної справи, підписаний генеральним прокурором Медведьком 19.05.2010 року. Цей документ адресований Льовочкіну, який його спитав, чи є злочин в діях Тимошенко. Що пише Медведько? Медведько чітко сказав, що директиви Кабміну потрібні в одному випадку: коли підписуються міжнародні договори. Контракти між Нафтогазом і Газпромом не є ні міждержавною, ні міжурядовою, ніякою іншою угодою.
Далі Медведько пише — Законом України «Про Кабмін» прем’єру не заборонено приймати одноособово відповідні рішення, мається на увазі директиви. Це значить, що немає явного перевищення повноважень, тому що такі повноваження не заборонені.
Далі пан Медведько зазначає, що за висновками фахівців Мін’юсту, а це Лавринович, та інституту Держави і права ім. Корецького — увага! — директиви делегації НАК «Нафтогаз» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання контракту купівлі-продажу і далі по тексту, затверджені 19.01.2009 р. Прем’єр-міністром України не можуть розглядатися у розумінні директив Уряду, затвердження яких обов’язково передбачено законодавством України. Ну, дякую Медведьку, що я можу ще сказати.
Скажіть будь ласка, якщо цілий Медведько для усіх прокурорів, слідчих написав, що мої директиви не можна розуміти у якості директив Уряду, як тоді їх Дубина міг прийняти за директиви Уряду? Там немає ні ознак рішення Уряду, ні реквізитів такого рішення, і Дубина, який півжиття працював урядовцем, не знає, як оформлюється рішення Уряду? Ну кого Ви тут маєте за неповноцінних?
Далі. Том 1 кримінальної справи, ст. 182-187. Це висновок Мін’юсту по моїй кримінальній справі. Підписав О. Лавринович, міністр юстиції діючого Уряду Азарова та Януковича.
Він прямо написав, що прийняття директив Кабміну не передбачене законодавством і як наслідок не є компетенцією Кабміну. «У зв’язку з цим директиви делегації Нафтогазу на переговори з Газпромом, які затверджені Прем’єр-міністром України 19 січня 2009 р., на нашу думку, не можуть розглядатися у розумінні директив Уряду, затвердження яких передбачено законодавством України».
Я не знаю, це треба коментувати чи ні. Мені здається, це «ноу комментс». Які ще докази потрібні, щоб оця, вибачте, зграя не вимагала для мене 7 років за політичним дорученням?
Ці матеріали справи у них були до того, як вони порушили кримінальну справу. Це значить, що слідчий свідомо вчинив злочин, порушивши проти мене справу. Прокурори, коли говорили про 7 років, володіли цими документами; цей суддя, коли кинув мене за грати, володів документом Медведька, і всі вони знали, що жодних підстав для порушення кримінальної справи чи арешту немає, проте виконали це доручення Януковича. Так хто тут справжній злочинець???
Я прошу Вас не займатися абсурдом, от і все. Я вам кажу: це моє доручення, я його задумала як доручення, підписала, передала міністру палива енергетики. Це не рішення Уряду, бо воно ніде не оприлюднене, не зареєстроване, на ньому немає реквізитів Уряду, відповідно, я не підроблювала його, ставлячи свій підпис. Це очевидно людині, яка далека від права, а людині, яка має юридичну освіту, просто сором писати такі обвинувальні висновки!
«Бажаючи створити позитивний імідж…»
Про це вже сказав кожен з моїх захисників — це потрібно буде в підручники для студентів юридичних факультетів вносити. «Бажаючи створити позитивний імідж ефективного керівника держави, вирішила погодитися на вказані невигідні для України умови…» Це треба вносити у підручники як приклад того, як не треба писати обвинувальні висновки. Ці люди уявляють, що умислом або особистою вигодою було бажання політика створити позитивний імідж. То посадіть всіх політиків! До єдиного. Всі хочуть створити позитивний імідж.
Я розумію, шановні прокурори, що ви цю нісенітницю не писали. Я розумію, що ви цю нісенітницю не розслідували. І щоразу, коли мої адвокати називали дати і номери документів, а особливо коли називали 31 квітня 2011 року — дату якої взагалі в календарі не існує, вам від сорому хотілося під стіл залізти та поховати голови. Як ви можете підтримувати таке обвинувачення? Це ж просто недостойно!
У Прокуратури навіть немає оригіналу моїх директив
Коли мені пред’явили ці директиви у прокуратурі, я була без окулярів. Мені складно відрізнити справжній підпис від факсиміле без окулярів. Але потім, коли вже взялися за справу адвокати, коли проаналізували цей документ, подивились на цей підпис — з’ясувалося, що на цих директивах стоїть факсиміле. Це не оригінальний документ. У мене питання, чому не взяли оригінал для кримінальної справи? Я не відмовляюсь, що директиви я підписувала. Але я їх не вивчила напам’ять. Я не знаю, чи відповідає оригінал, який я підписала, тому, що зараз лежить у справі, цій копії документа. Якщо я не знаю його тексту досконало, до коми — хіба ми можемо стверджувати, що в цих директивах під якесь факсиміле не вписали речі, яких не було у справжній директивах, пане суддя? Дуже добрий приклад привів Сергій Власенко. Це те саме, якби у суді розслідували вбивство когось, а замість, вибачте, трупа знайшли муляж трупа або манекен. Тут аналогічна ситуація. Ви розглядаєте у судовому засіданні неоригінальний документ, не мною підписаний, а звинувачуєте чомусь мене. Знайдіть оригінал! У моїх директивах я відповідаю за кожне слово, за кожну літеру, за кожну кому — якщо там стоїть мій оригінальний підпис. Але ви сьогодні досліджуєте муляж.
Тому ваш ключовий доказ у справі мною не підписувався, я на ньому не ставила печатку, його текст не готувала. Про що ви говорите в обвинувальному висновку? За що вимагаєте 7 років позбавлення волі?
Як рахувались збитки
Ви знаєте, що ст. 365 частина 3 базується на двох речах. Перше — це перевищення влади або службових повноважень. Це ми з вами вже проаналізували і, я думаю, навіть далекі від правової освіти люди зрозуміли, що все зроблене мною чітко здійснювалось в межах компетенції прем’єр-міністра. Тобто перша частина 365-ї статті мертва. Немає умислу, немає особистої зацікавленості, немає явного перевищення повноважень і немає будь-якого перевищення повноважень.
Але в ст. 365 є ще одна частина — нанесення шкоди будь-яким інтересам приватної особи, підприємства або держави. Це цікава річ.
В одній частині обвинувального висновку вони пишуть, що це збиток Укртрансгазу, а в другій частині обвинувачення вони пишуть, що це збиток Нафтогазу, а потім — що це шкода, нанесена державі. Для всіх зрозуміло, що це три різних збитки, так? Насправді, це просто вони помилилися і в трьох різних місцях написали збитки трьох абсолютно різних суб’єктів цього процесу.
Далі. Я як прем’єр до результатів діяльності господарюючих суб’єктів не маю ніякого відношення. Це якщо вважати, що збитки є. Чому? Тому що директиви, які я дала, я дала на переговори, а не на підписання контрактів. Це значить, що за будь-які наслідки господарської діяльності господарюючих суб’єктів, навіть якщо б там були мільярдні збитки, я не можу по закону нести відповідальність, тому що це компетенція і відповідальність інших людей. Я не розумію, як можна було результати господарської діяльності покласти в основу кримінальної справи проти мене.
Це я вам говорю про той випадок, якщо були б збитки. Але я одразу хочу вам сказати, що цих збитків також не існує! А тепер я поясню як вони вигадали збитки. Вам це буде дуже цікаво знати.
Проміжна довідка — це єдиний документ, який визначає наявність збитків. Їх розрахунок здійснено незаконним і абсолютно не фаховим чином, без врахування реальної бухгалтерської звітності. Я хочу розповісти, як цей документ зроблений. Для цього ми маємо протокол допиту свідка пана Винокуров, директора юридичного департаменту НАКу. Він свідчить, що ця фальшива довідка підписана 10 особами, які є представниками влади з різних установ. Їх зібрали 11-го числа, сказали, що вони зараховані у групу, дали їм план перевірки за 3 роки НАКу, і одразу дали готову комісійну довідку для підписання. Далі з показів: «Всім присутнім на нараді було запропоновано підписати проміжну довідку», «я підписав зазначену довідку, оскільки я був включений до групи». Крапка. Нормально? Отакі покази.
Немає жодних збитків як таких по всім бухгалтерським документам. Тому ця довідка — чистий фальсифікат. І пан Винокуров детально пояснив як цей фальсифікат робився.
У цій же експертизі є ще декілька речей, які ви просто мусите знати. «Прибуток компанії НАК «Нафтогаз» від надання послуг з транзиту газу за 2009 рік становить 4 млрд. 206 млн. 738 тис. 40 грн». Скажіть, будь ласка, якщо НАК «Нафтогаз» від співпраці по транзиту з ДК «Укртрансгаз» отримав більше 4 млрд. чистого прибутку, які 1,5 млрд. ви мені виставляєте в якості цивільного позову? І все це є в матеріалах кримінальної справи!
Я, дорогі друзі, можу лише сказати, що аргументи, які я зараз навела, це не мої домисли. Це цитати з документів, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи і які недвозначно, а цілком однозначно свідчать, що немає перевищення посадових повноважень, немає збитків і, головне, нікому не була нанесена шкода. Скажіть, я тоді складаю документи і зараз іду додому? Що ми робимо, пане суддя?
Справу проти мене порушив Янукович
Те, що зараз я знаходжуся у в’язниці, те, що проти мене порушена кримінальна справа — це безумовно і рішення, і задум, і виконання Віктора Януковича.
Для чого це робить Янукович? У нього є декілька важливих завдань, і тому він плює на всіх навколо і вперто продовжує це робити. Перше його важливе завдання це безумовно зробити політичне поле в Україні неконкурентним, тобто він мене прибирає як головного, дієвого і достойного опонента, повірте мені. Якщо б я була слабким опонентом, як вони намагаються розповідати по каналам телебачення, не було б ні цієї кримінальної справи, ні в’язниці.
Друге. Йому зараз потрібно на когось перекласти всю відповідальність за те, що вони підвищили людям ціни на газ і збільшили тарифи на тепло. Вони ж не можуть чесно зізнатись, що просто вони своїй компанії Росукренерго віддали 4 млрд. доларів за рахунок оцих нещасних людей, з яких вже останню шкіру зняли. Їм треба показати, що це зробила погана Тимошенко. Вони ж не пояснюють, що для потреб громадян іде український газ, а не російський. Вони пробують перекласти на мене відповідальність за те, що вони сьогодні роблять в країні по підвищенню цін і тарифів.
Третя мета Януковича — це придумати переконливе виправдання, чому він підписав Харківські угоди, пояснити, чому він сьогодні здає газотранспортну систему, чому завтра він продасть українську землю, а післязавтра здасть ще щось. І він буде кожен раз казати: «В мене погані газові контракти». Так дорогі друзі, якщо погані контракти, пане суддя, невигідні, економічно збиткові, ще якісь, навіщо їх треба було ратифікувати Верховній раді?.. Янукович хоче просто таким чином прикрити свої дії з цілеспрямованої здачі національних інтересів України. Це для нього ширма.
І найголовніша його мета — зараз вже знаходиться на етапі парафування Угода про асоціацію та про зону вільної торгівлі з ЄС. Янукович декларує, що він цього щиро хоче. Але насправді, це лише декларація. Він зараз робить все для того, щоб спровокувати країни Європейського союзу зірвати угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі. Тому що для нього недопустимо входження України до складу європейської спільноти, тому що це поставить крапку на тій мегакорупції, якою він щодня займається.
Це буде вирок усій Україні
Якщо за таких умов буде винесено обвинувальний вирок, це буде вирок не мені. Це буде вирок, по-перше, всій системі українського правосуддя, тому що рано чи пізно всі у світі дізнаються про те, що тут відбувалось. По-друге, це буде вирок усій нашій системі правоохоронних та силових структур — СБУ, прокуратурі — тому що там тавро буде кожному вам на лоба поставлене, що ви фальшуєте справи і що ви займаєтесь політичними репресіями. Це буде вирок Януковичу, тому що він собі на лоб поставить тавро, що він просто є диктатором і що він знищує всі складові демократичного суспільства. Крім того, якщо буде винесений обвинувальний вирок, це ще буде вирок і проти України. Тому що так чи інакше це поставить під сумнів підписання угоди про асоціацію та зону торгівлі з ЄС і безумовно перешкоджатиме її ратифікації.
Я точно знаю, ми з вами сьогодні можемо вплинути на цей процес. Хочу щоб ви знали, що в жодному разі, за жодних обставин, незважаючи на всі тюрми та СІЗО, я ніколи не підкорюся кримінальним порядкам, режиму страху та ненависті, який запроваджує Янукович в країні — я боротимусь з ним.
Хочу Вам нагадати, що дріт, який оточує Лук’янівське СІЗО, та дріт, який оточує Межигір’я, зроблений з одного металу. Але я там, в Лук’янівському СІЗО, маю значно менше сумнівів і тривог, ніж Янукович за колючим дротом у вкраденому ним Межигір’ї, і маю більше свободи ніж він, бо я ніколи не робила зла своїй країні. А він це робить щодня.
Слава Україні!
